- нескінчений
- [неиск’і/нчеинией]
м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і (незакінчений)
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
нескінчений — прикметник незакінчений … Орфографічний словник української мови
нескінчений — а, е. Не доведений до кінця; незавершений, незакінчений … Український тлумачний словник
нескінченість — ності, ж. 1) Абстр. ім. до нескінчений. 2) … Український тлумачний словник
анх — (єгип. життя) Магічний знак у вигляді вертикального стовпа, завершеного горизонтальною стрічкою і кільцем. Символізував вічність, життя Всесвіту, божественне і людське, у якому нижня частина означала чоловіче начало (активне, добре, світле),… … Архітектура і монументальне мистецтво
простір — Одна з об єктивних форм існування всіх речей, так само як і час. Уявлення щодо П. і часу змінювались на протязі історії людства, відображаючи складні процеси пізнання світу, образне сприйняття якого безпосередньо віддзеркалювалось в архітектурі… … Архітектура і монументальне мистецтво
несходжений — на, не, Пр. Якого не можна сходити через великий простір, через велику довжину; нескінчений … Словник лемківскої говірки